Выпуск N 8 (45)

ОСОБЛИВОСТI ВIДМIНЮВАННЯ IМЕННИКIВ-МIКРОГIДРОНIМIВ
БАСЕЙНУ РIКИ CТРИЮ

Матiiв М.Д, асистент

В украIнськiй мовi активно дослiджувались та дослiджуються говори району Карпат (працi I. Верхратського, О. Брока, В. Гнатюка, А. Семеновича, Л. Чопея, I. Панькевича, I. Зiлинського, Й. Шемлея, М. Пшеп'юрськоI, Я. Пури, Й. Дзендзелiвського, В. Нiмчука, Д. Бандрiвського, Я. ЗакревськоI, В. Добоша, П. Приступи, М. Керницького, М. Онишкевича, О. Горбача, С. Бевзенка, I. Матвiяса, М. Лесiва та iн.). Як справедливо зазначаe Й. О. Дзендзелiвський, карпатськi говори ще й до Жовтня були значно краще вивченi, нiж iншi украIнськi дiалекти [4, c.184]. Однак задовольнятися досягненням науковцiв не можна, оскiльки не охоплено все багатство говорiв, зокрема мiкрогiдронiмiю як складову частину лексики нацiональноI мови.

Предметом нашого дослiдження e гiдронiми басейну рiки Стрию, бiльшiсть яких побутуe на територiI Бойкiвщини. Якщо "Словник гiдронiмiв УкраIни" [10] реeструe близько 350 бойкiвських гiдролексем басейну рiки Стрию, то нами додатково зiбрано 750 основних i 148 варiантних назв у Сколiвському i Туркiвському районах ЛьвiвськоI областi. Матерiал записувався нами особисто з уст людей переважно старшого поколiння.
Зiбраний фактаж ще не був предметом наукових студiй. Тiльки деякi гiдролексеми басейну рiки Стрию, якi зафiксованi в "Словнику гiдронiмiв УкраIни", дослiджувались мовознавцями: О. М. Трубачов [12], Я.Розвадовський [15] дали етимологiчну iнтерпретацiю окремим назвам; пояснював походження одиничних гiдролексем О. С. Стрижак [11]; етимологiю кiлькох назв детально розглянув С. О. Вербич [3]; З.Т.Франко на граматичному рiвнi дослiдила незначну кiлькiсть мiкрогiдронiмiв [13]; В. П. Шульгач, розглядаючи фонетичнi явища в топонiмiI УкраIни, аналiзуe двi назви зазначеного басейну [14]; I. М. Железняк три денотати вiдносить до давньоI eвропейськоI гiдронiмiI [5].

У статтi подаeмо синхронний опис вiдмiнкових форм iменникових назв мiкрогiдронiмiв Бойкiвщини, що належать до басейну рiки Стрию. Збереженi давнi закiнчення бойкiвського говору частково розглядаeмо в порiвняльно-iсторичному аспектi.

Через технiчнi труднощi набору тексту назви у фонетичнiй транскрипцiI не подаються, фонетичнi варiанти та варiативнi флексiI опускаються.

Назви, якi, крiм вiдмiнкових парадигм, мають iншi фонетико-морфологiчнi особливостi бойкiвського говору до лiтературноI норми не наближуeмо, подаeмо Iх народно-розмовнi варiанти: Потiк iз-пiд Занних Буковинок (звукосполучення нн); Закутя (вiдсутнiсть подвоeння кiнцевого приголосного); Ростока (с замiсть з); Глубоке (рефлексацiя Q як у) i т.iн. Виняток становлять конструкцiI iз прийменником с-пiд, якi замiненi лiтературним iз-пiд.

Називний вiдмiнок однини

Закiнчення - е 1) жiночого роду: Брешице як* л. Кам'янки п. Опору п. Стрию(с. Кам'янка Сколiвськ. р-ну); Границе л. Труханового п. Стрию (с. Труханiв Сколiвськ. р-ну); Кирнице л. Довбушевих Скал л. Церкiвного л. Уричанки л.Стрию (с.Урич Сколiвськ. р-ну); Кичере п. Сможанки п. Стрию (с. Мохнате Туркiвськ. р-ну); Решiце л. Славки-д. Волосянська - п. Опору п. Стрию(с. Волосянка Сколiвськ. р-ну); Свининце п. Стрию (с. Верхнe Висоцьке Туркiвськ. р-ну); 2) середнього роду: Перехресте д.Рожанка п. Опору п. Стрию (с. Нижня Рожанка Сколiвськ. р-ну ); Покутe л. Стинавки л. Стрию (с. Орiв Сколiвськ. р-ну);
закiнчення - и 2) жiночого роду: Волосани п. Плаве-Вадрусiвки-д. Укерник д. Головчанка д. Головечанка- л. Опору п. Стрию (с. Плаве Сколiвськ., р-ну).

Називний вiдмiнок однини субстантивованих прикметникiв
Закiнчення -и: Глубоки л. Стрию (с. Комарники Туркiвськ.,, р-ну).
У назвах зафiксована тверда вимова прикметника: Трета Ростока л. ДругоI Ростоки п.Побуку л. Труханового п. Стрию (с. Побук Сколiвськ. р-ну); Верхне Багно п. Багна п. Брички п. Стрию (с. Крушельниця Сколiвськ. р-ну); Верхний Ванч л. Бутивлi л. Оряви л. Опору п. Стрию (с. Коростiв Сколiвськ. р-ну).
Називний вiдмiнок множини

Закiнчення - е чоловiчого роду: Горбяне л. Стрию(с. Верхнe Висоцьке Туркiвськ. р-ну); закiнчення -и жiночого роду: Закопанци л.Соколiвки л.Уричанки л.Стрию (с.Пiгородцi Сколiвськ. р-ну); Опалинци п.Плаве-Бринiвки л.Плаве-Вадрусiвки -д.Укерник д.Головчанка д. Головечанка-л.Опору п.Стрию (с.Плаве Сколiвськ. р-ну); Повзанци п.Стинавки л.Стрию (с.Орiв Сколiвськ. р-ну).

У назвах збережений давнiй суфiкс -ця, який вторинно активiзувався пiд iншомовним впливом окремих суфiксiв у тiй чи iншiй слов'янськiй мовi [6, c. 150].

Родовий вiдмiнок компонентних назв, останнi компоненти яких ужитi в однинi
Закiнчення -а чоловiчого роду: Потiк iз-пiд Прислопа л. Глубокого Потоку л. Опору п. Стрию (с. Лавочне Сколiвськ. р-ну); Потiк iз-пiд Менчела п. Рожанки п. Опору п. Стрию (с. Верхня Рожанка Сколiвськ. р-ну); Потiк iз-пiд Пилипового Хлiва п. Ягистового л. Опору п. Стрию (с. Тухля Сколiвськ. р-ну); Потiк iз-пiд Лана п.Уричанки л.Стрию (с.Урич Сколiвськ. р-ну). У говiрках н.п.Тухля, Урич Сколiвськ. р-ну поруч вживаeться флексiя -у: Потiк iз-пiд Пилипового Хлiву (с.Тухля ); Потiк iз-пiд Лану (с.Урич ); закiнчення -и жiночого роду: Потiк iз-пiд Гари л.Плаве-Бринiвки л.Плаве-Вадрусiвки-д.Укерник д.Головчанка д.Головечанка-л.Опору п.Стрию (с.Плаве Сколiвськ. р-ну); Потiк iз-пiд Погари як л.Брешицi як л.Кам'янки п.Опору п.Стрию (с.Кам'янка Сколiвськ. р-ну);

закiнчення -ого чоловiчого роду: Потiк iз-пiд Острого л.Плаве-Бринiвки л.Плаве-Вадрусiвки-д.Укерник д.Головчанка д.Головечанка-л.Опору п.Стрию (с.Плаве Сколiвськ. р-ну).

Родовий вiдмiнок компонентних назв, останнi компоненти яких ужитi в множинi
Закiнчення -и чоловiчого роду: Потiк iз-пiд Стовби п.Стрию (с.Корчин Сколiвськ. р-ну);
нульове закiнчення чоловiчого роду: Потiк iз-пiд Дiм п.Стрию (с.Крушельниця Сколiвськ. р-ну). Тут порушено чергування, що в свою чергу вiдкинуло закiнчення родового вiдмiнка (форма Дiмiв не притаманна говiрцi).
У говiрках Бойкiвщини велика кiлькiсть деяких об'eктiв сприймаeться мовцями як одиничне цiле: вимовляють в однинi, але розумiють множину. Жителi гiр говорять: збирав камiнь; на новинi один камiнь; нич ни вродило через камiнь i т.iн.

Множиннi поняття, що вжитi в однинi, фiксуються у мiкрогiдронiмiI: Потiк iз-пiд Каменя п.Кривих Зворiв-д.Звiр-п.Сигли п.Опору п.Стрию (с.Либохора Сколiвськ. р-ну). Пор. назву в орудному вiдмiнку: Потiк за Каменьом (гiдрографiчна локалiзацiя подаeться нижче). Подiбне явище вiдбулося на позначення поняття "лiс"(смереки,ялини i под.). У деяких говiрках збережена ця особливiсть: Потiк iз-пiд Ялини п.Укерника-д.Головчанка д.Головечанка-л.Опору п.Стрию (с.Рикiв Сколiвськ. р-ну); Потiк iз-пiд Ялинки п.Плаве-Вадрусiвки-д.Укерник д.Головчанка д.Головечанка-л.Опору п.Стрию (с.Плаве Сколiвськ. р-ну); Потiк iз-пiд Трепетосика л.СекульськоI п.Рожанки п.Опору п.Стрию (с.Верхня Рожанка Сколiвськ. р-ну). У говiрках н.п. Верхня Рожанка,Плаве,Рикiв Сколiвськ. р-ну множиннi поняття передаються в однинi: ходивим ладити смереку на хату; уже двайцять лiт рубаю смереку в лiсi i под.

Орудний вiдмiнок однини
Закiнчення -о, -е: За Хамниковато л.Рожанки п.Опору п.Стрию (с.Верхня Рожанка Сколiвськ. р-ну); Пiд Вiдренко п.Довгого Потоку п.Стинавки л.Стрию (с.Орiв Сколiвськ. р-ну); Поточина мiж Лисо i Парунiвсько л.Рожанки п.Опору п.Стрию (с.Верхня Рожанка Сколiвськ. р-ну).

Рiдше виступаe флексiя -е, м'яких основ: Пiд Чорнане ( Чорнаня ) л.Уричанки л.Стрию (с.Урич Сколiвськ. р-ну).

У бiльшостi говiрок закiнчення твердих основ вплинули на флексiI м'яких: За Вiльховано л.Великого Потоку п.Труханового п.Стрию (с.Труханiв Сколiвськ. р-ну). Вiльхованя " поле,що заросло вiльхою "; Пiд Млаковано (Млакованя) л.Ростоки п.Стрию (с.Верхнячка Сколiвськ. р-ну). Змiшування флексiй твердих i м'яких основ вiдоме багатьом украIнським говорам [9, c. 51].

Флексiя -о,-е, що наявна й в iнших говорах украIнськоI мови [1, c.170, 171, 213], виникла з -оjу,-еjу внаслiдок занепаду звука [j] i переходу кiнцевого [у] в [] [2, c. 94; 8, с.57]. Як пише I.Г.Матвiяс, такоI думки про походження цих форм був О.О.Потебня [8, c. 57];

закiнчення -ом: Поточина мiж Базниковатцьом i Балажiвцьом л.Рожанки п.Опору п.Стрию (с.Верхня Рожанка Сколiвськ. р-ну); Потiк за Каменьом л.Плаве-Вадрусiвки-д.Укерник д.Головчанка д.Головечанка л.Опору п.Стрию (с.Плаве Сколiвськ. р-ну); за Чертежом л.Рiчки л.Сигли п.Опору п.Стрию (с.Либохора Сколiвськ. р-ну).

Флексiя -ом у деяких мiкрогiдронiмах характерна на певнiй стадiI Iх формування. З часом,при переходi назви з орудного вiдмiнка в називний, закiнчення -ом вiдпадаe: Закутя * Закутьом * За Кутьом. Недостатньо сформована гiдроназва Закутьом п.Орявчика л.Оряви л.Опору п.Стрию (с.Орявчик Сколiвськ. р-ну) в окремих говiрках уже лексикалiзувалась й отримала назву Закутя:1.п.Потоку iз-пiд Тростяна л.Опору п.Стрию (с.Тернавка Сколiвськ. р-ну); 2.л.Потоку (Солотвина) п.Сигли п.Опору п.Стрию (с.Либохора Сколiвськ. р-ну);3.д.Кирнички д.Роп'яна л.Погарського-д.Орява-л.Опору п.Стрию (с.Погар Сколiвськ. р-ну). Принагiдно зазначимо,що подвоeння приголосного перед закiнченням вiдсутнe. Вiдсутнiсть подвоeння кiнцевого приголосного основи фiксуeться у пам'ятках Львiвщини та Прикарпаття XVI ст. [7, c. 68]. Стягнення пом'якшених д,т,з,с,ц,л,н i шиплячих ж,ч,ш властиве пiвденно-захiдним дiалектам, якi рiзко протиставляються рештi украIнських дiалектiв [2, c. 84].
Походження флексiй -ом, -ем Я. О. Пура вiдносить до пiзнiшого перiоду, нiж -о, -е [9, c. 53]. I.Г.Матвiяс погоджуeться з думкою О.О.Шахматова, який у свою чергу заперечував твердження деяких мовознавцiв,що форми на -ом давнiшi вiд форм на -о i що другi розвинулися з перших [8, c. 58].

Можна допускати,що форми на -ом, -ем почали розвиватися з XVI ст., але в цей час вони ще не мали поширення. I.М.Керницький,аналiзуючи пам'ятки XVI ст., форми на -ом, -ем вiдносить до рiдкiсних, оскiльки вони пiдтверджуються тiльки кiлькома прикладами [7, c. 89, 90, 282].

Нам видаeться слушною думка I.Г.Матвiяса, який не виключаe, що на утворення -ом, -ем могла вплинути сусiдня польська мова [8, c. 58], бо дослiджувана територiя, як вiдомо, входила до складу польськоI держави.
Заслуговують на увагу конструкцiI з прийменниками за, поза, пiд, мiж, вжитими iз знахiдним вiдмiнком: Пiд Зелене л.Плаве-Бринiвки л.Плаве-Вадрусiвки-д.Укерник д.Головчанка д.Головечанка-л.Опору п.Стрию (с.Плаве Сколiвськ. р-ну); Пiд Греблi л.Тарасiвки як п.Кам'янки п.Опору п.Стрию (с.Кам'янка Сколiвськ. р-ну); Пiд Роспутя л.Брешицi як л.Кам'янки п.Опору п.Стрию (с.Кам'янка Сколiвськ. р-ну); За Медвежого л.Лугiв-1 л.Тарасiвки як п.Кам'янки п.Опору п.Стрию (с.Кам'янка Сколiвськ. р-ну); За Згарь п.Занiцького л.Тарасiвки як п.Кам'янки п.Опору п.Стрию (с.Кам'янка Сколiвськ. р-ну); Межи Хати п.Стинавки л.Стрию (с.Верхня Стинава Сколiвськ. р-ну).

Формування мiкрогiдронiмних назв (i вiдповiдно Iх вiдмiнкових форм) залежить вiд мiсця розташування (проживання) суб'eкта до об'eкта. Пiд яким кутом зору мовець спостерiгаe гiдрооб'eкт, пiд таким i передаe бачення через мовлення. Проiлюструeмо це за допомогою схем:
 

С (С1, С2) - суб'eкт (мовець); О1 - об'eкт (поле, урочище, гора, лiс i т.iн.); О2 - гiдрооб'eкт.
 1) Назви з прийменниками за, поза. Мiж С i О2 розмiщений О1. Фiксуeться конструкцiя iз прийменником за, вжитим iз знахiдним вiдмiнком: За Росоху п. Литвинки п. Стинавки л.Стрию (с. Орiв Сколiвськ., р-ну).
 У випадку, коли вiдбиваeться ширше поняття просторового вiдношення до прийменника за приeднуeться прийменник по (поза): Поточина поза Полянку л.Рiчки л.Сигли п.Опору п.Стрию (с.Либохора Сколiвськ., р-ну);

 2) Назви iз прийменниками за, пiд. В О2 змiнений напрямок течiI, протiкаe попiд О1. У С вiдповiдно до напрямку виникають двi конструкцiI iз прийменниками за i пiд: Поточина за Полянку (конструкцiя iз прийменником за, вжитим iз знахiдним вiдмiнком); i Поточина пiд Полянкоу (конструкцiя iз прийменником пiд, вжитим iз орудним);

 3) С (суб'eкт) знаходиться пiд О1, О2. На вiдмiну вiд позицiй 2) у С наявна тiльки одна назва з прийменником пiд, вжитим iз орудним вiдмiнком: Поточина пiд Полянкоу.

 4) О2 протiкаe тiльки попiд О1. Конструкцiя з прийменником пiд незмiнна незалежно вiд мiсцезнаходження С. Утрьох позицiях - Поточина пiд Полянкоу. Прийменник пiд вжитий iз орудним вiдмiнком.
Iз наявних двох назв у позицiI 2) перемагаe та конструкцiя (iз прийменником за, вжитим iз знахiдним вiдмiнком або конструкцiя iз прийменником пiд, вжитим iз орудним вiдмiнком), яку вживаe бiльшiсть мовцiв.

Формування закiнчення iменникiв у прийменникових конструкцiях мiкрогiдронiмiI Бойкiвщини, мож--ливо, вiдбуваeться також i за iншою моделлю - шляхом стягнення закiнчення: ?* И * ОМ; О * ОМ. Пор. Наприклад: За Чертiж л.Драбанiвця п.Стрию (с.Комарники Туркiвськ., р-ну); За Чертежи п.Занiцького л.Тарасiвки як п.Кам'янки п.Опору п.Стрию (с.Кам'янка Сколiвськ., р-ну); За Чертежом л.Рiчки л.Сигли п.Опору п.Стрию (с.Либохора Сколiвськ., р-ну); Потiк за Черенино л.СекульськоI п.Рожанки п.Опору п.Стрию (с.Верхня Рожанка Сколiвськ., р-ну); За Черенином ( та ж назва, котра вживаeться поруч).

Як видно з наведених прикладiв, вiдмiнковi форми знаходяться у динамiцi й досi.
Серед проаналiзованих флексiй у мiкрогiдронiмiI найтиповiшi виступають такi:
називний вiдмiнок: -е, -и
родовий вiдмiнок: -а, -у, -и, рiдко: - ?, - ого
Орудний вiдмiнок: -о, -е, -ем, -ом.

На сьогоднi архаIчнi флексiI у мiкрогiдронiмiI Бойкiвщини ще збереглися, але в окремих говiрках паралельно з давнiми формами вживаються лiтературнi закiнчення, якi поступово витiсняють релiкти давнiх основ.

Скорочення
л. - лiва притока
п. - права притока
д. - змiни назв того самого водотоку на рiзних вiдрiзках течiI
*як - означаe злиття водотоку одночасно або майже одночасно з другим

Лiтература.

1. Атлас украIнськоI мови. Т. II. - К., 1988.

2. Бевзенко С. П., УкраIнська дiалектологiя. - К., 1980. - 246 с.

3. Вербич С. О., Верхньоднiстерський гiдронiмiкон у контекстi прикарпатсько-хорватських топонiмiчних зв'язкiв//Мовознавство. - N1. - К., 1997. - С. 65-73.

4. Дзендзелiвський Й. О., Генетична спiльнiсть закарпатських говорiв з говорами пiвденно-захiдного нарiччя та iншими украIнськими дiалектами//УкраIнськi Карпати/Матерiали мiжнародноI науковоI конференцiI "УкраIнськi Карпати: етнос, iсторiя, культура" (Ужгород, 26 серпня - 1 вересня 1991 р.). - Ужгород, 1993. - С. 184-197.

5. Железняк И.М., Среднеподнепровское Правобережье и этногенезис славян (на материале гидронимии)// Автореф. дис. ... докт.филол.наук.- К., 1988. - 38 с.

6.Закревська Я. В., Нариси з дiалектного словотвору в ареальному аспектi. - К., 1976. - 164с.

7. Керницький I. М., Система словозмiни в украIнськiй мовi. - К., 1967, - 288 с.

8. Матвiяс I. Г., Iменник в украIнськiй мовi. - К., 1974.- - 184 с.

9. Пура Я. О., Говори захiдноI Дрогобиччини. - Львiв, 1958. - 88 с.

10. Словник гiдронiмiв УкраIни. - К., 1979. - 782 с.

11. Стрижак О. С., Назви розповiдають. - К., 1967. - 39 с.

12. Трубачев О. Н., Название рек правобережной Украины. - М., 1968. - 298 с.

13. Франко З. Т., Граматична будова украIнських гiдронiмiв. - К., 1979. - - 186 с.

14. Шульгач В. П., Делабiалiзацiя у>i i II вiдображення в топонiмiI УкраIни//Схiднослов'янськi мови в Iх iсторичному розвитку/Збiрник наукових праць, присвячених пам'ятi професора С. П. Самiйленка. Частина I. - Запорiжжя, 1996. - С. 43 - 45.

15. Rozwadowski J., Studia nad nazwami wod slowianskich. - Krakow, 1948. -344 s.